Своєчасна виплата заробітної плати є однією з основних гарантій трудових прав працівників. У період війни питання своєчасних виплат набуло особливої ваги, адже для багатьох родин заробітна плата є єдиним стабільним джерелом доходу.

Для людини це впевненість у завтрашньому дні, можливість планувати витрати та забезпечувати родину. Для роботодавця – це довіра колективу, стабільність бізнесу та позитивний імідж.

Стаття 115 Кодексу законів про працю України та стаття 24 Закону «Про оплату праці» визначають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто, роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату працівникам у строки, встановлені в колективному договорі або внутрішньому акті роботодавця.

Основні аспекти

Виплата має проводитися двічі на місяць (це мінімальна кількість виплат).

Максимальний розрив між авансом та основною частиною заробітної плати 16 календарних днів.

Граничний термін: не пізніше 7 днів протягом якого роботодавець має розрахуватися з працівником після завершення відпрацьованого періоду.

На практиці, аванс (заробітна плата за першу половину місяця – це оплата за перші 15 календарних днів місяця (фактично відпрацьований час). Оптимальний час для виплати – з 16 по 22 число поточного місяця.

Заробітна плата за другу половину місяця це виплата остаточного розрахунку за фактично відпрацьований час у поточному місяці (з 16-го числа до кінця місяця), яка здійснюється не пізніше 7 числа наступного місяця

Особливості виплат під час війни

В умовах воєнного стану діють норми Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 10). Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Закон передбачає звільнення від відповідальності за порушення строків, якщо це сталося внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили. Варто наголосити: це звільняє від штрафу, але не скасовує обов’язку виплатити заборговані кошти, як тільки з’явиться така можливість.

Ціна затримки: відповідальність

• адміністративна (частина 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• фінансова (стаття 265 Кодексу законів про працю України);
• кримінальна (стаття 175 Кримінального кодексу України);
• матеріальна (стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»);
• дисциплінарна (Кодекс законів про працю України (стаття 149 , ст. 40, ст. 41).