Продукти, представлені на стихійних ринках, часто не відповідають вимогам безпечності.
Виникненню стихійної торгівлі сприяє не лише соціально-економічне та воєнне становище в країні, а й те, що люди не замислюються над серйозністю потенційної шкоди для власного здоров’я через споживання продуктів, придбаних на стихійних ринках. Несвідома частина громадян надає перевагу продукції, яку продають із землі, не замислюючись про її якість, походження та умови, в яких її виготовили, де зберігали і як транспортували. Не зважають покупці і на бруд, що летить на продукти з вулиці від машин та з-під ніг перехожих. Ігнорують повідомлення в засобах масової інформації про гострі кишкові отруєння серед тих осіб, які вживали продукти, придбані на стихійних ринках. Громадяни недооцінюють ризиків покупок у несанкціонованих місцях торгівлі. Споживач, купуючи їжу на вулиці, бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати її небезпеку для здоров’я. Адже контроль за незаконною торгівлею важко здійснювати, а перевірити якість та свіжість продуктів на стихійних ринках практично неможливо. Словом, чим поливали землю, на якій виросли овочі, які щеплення робили корові, що дала молоко, і з-під чого та пляшка, в яку його налито, – невідомо.
Чим може обернутись незнання? Втратою здоров’я. Небезпечний продукт завдає шкоди людині. Коли йдеться про стихійний ринок, поняття сумлінності оператора ринку набуває ще вагомішого значення, ніж для зареєстрованих виробників.
Щоб бути представленою на продаж на агропродовольчому ринку, продукція повинна пройти лабораторне дослідження. Звичайно, це не мікробіологічне, а лише фізико-хімічне дослідження, але принаймні можна бути певним, що такі характеристики, як температурний режим, наявність хімічних додатків, зовнішній вигляд, органолептична оцінка – будуть забезпечені.
Єдиним законним місцем для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів, є ринок. Саме там розміщена державна лабораторія ветсанекспертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, яку реалізують, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що цей продукт придатний до вживання. Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, де проводять такі дослідження, не є власністю ринку. Вона здійснює ветеринарно-санітарну експертизу при Держпродспоживслужбі. Агропродовольчий ринок повинен забезпечити приміщення та умови для роботи лабораторії, але вона здійснює незалежне дослідження. Адміністрація об’єкту зацікавлена в тому, щоб люди, які купують продукцію на ринку, не мали негативних наслідків після її вживання. Вона має забезпечити холодильні камери, належне прибирання, інфраструктуру: вивезення сміття, освітлення, боротьбу зі шкідниками, належні температурні режими. Це перший крок до створення безпечного середовища для продажу продукту. Це те, чого немає у стихійних місцях торгівлі.
Формально кожен із тих, хто продає продукцію, є оператором ринку і має бути зареєстрованим. Державні інспектори, згідно з законом, не мають права надавати консультаційні послуги, але вони можуть пояснити конкретні вимоги законодавства, що, наприклад, означає дотримання температурного режиму і як правильно поводитись із продуктом.
Закон України “Про благоустрій населених пунктів” забороняє стихійну торгівлю. Відповідно до ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях.
Задля припинення розгортання осередків стихійної торгівлі, звертаємося до всіх мешканців району із закликом не купувати харчових продуктів у місцях стихійної торгівлі. З метою профілактики гострих кишкових захворювань застерігаємо та рекомендуємо користуватися лише послугами стаціонарної мережі продуктових магазинів або ринків.
З повагою Охтирське управління