Суниця (Fragaria L.) цінна високими смаковими, поживними, лікувальними і дієтичними властивостями плодів. Суниця першою відкриває сезон свіжих ягід. Вони особливо багаті на цукри, органічні кислоти, пектин, вітаміни (С, Р, Bg, В2, Е, К) і мінеральні елементи (калій, фосфор, кальцій, натрій, магній, залізо, йод). Споживають ягоди свіжими і в переробленому вигляді. Урожайність і якість суниці залежать від місця її вирощування, погодних умов року, сорту, способу вирощування та догляду за рослинами під час вегетації. Часто можна спостерігати «полуничні страждання» у вигляді плям. Це поширене захворювання суниці називається плямистістю. Його викликає грибок, а не шкідник. У зоні ризику знаходяться, перш за все, зелені пагони, листя. Але дістається також плодам і чашолистикам. Головне для садівників – встигнути врятувати соковиту, смачну ягоду. В останньому випадку важливе значення має контроль найпоширеніших хвороб цієї ягідної культури – білої і бурої плямистостей. У роки масового розвитку цих хвороб втрати урожаю можуть перевищувати 10-15%. Висока шкідливість плямистостей пояснюється, зокрема, співпадінням початку їх розвитку з періодом закладання і формування плодових бруньок суниці.

Біла плямистість (збудник – гриб Ramularia tulasnei Sacc.) проявляється переважно на листках, рідше – на черешках, квітконосах і плодоніжках. Розвиток хвороби починається з утворення на молодих листках округлих пурпурових плям. Згодом центр плям світлішає, а навколо них залишається червоно-бура облямівка. Розмір плям без облямівки становить 1-2 мм. Уражена тканина (світла пляма) може випадати з утворенням дірчастості листків, що не характерно для інших плямистостей. Облямівка при цьому залишається. Плями часто зливаються. Це призводить до суттєвого зменшення асиміляційної поверхні і відмирання листків. На інших органах плями часто видовжені. При сильному розвитку хвороби на черешках, квітконосах і плодоніжках утворюються перетяжки і вони надламуються. Появу перших симптомів можна спостерігати вже на початку росту суниці. Масовому розвитку хвороби сприяє температура 18-23°С, відносна вологість повітря вище 85%, наявність крапельної вологи на листках і загущеність насаджень, важкі ґрунти з надлишком органічних речовин. Джерелом інфекції білої плямистості суниці є живе і відмерле уражене листя. Навесні на плямах формується конідіальне спороношення у вигляді слабкого білого нальоту. Поширюючись по насадженнях, конідії призводять до первинного зараження суниці. Вони здатні проростати навіть без крапельної вологи при температурі вище 5°С, тобто одночасно з відновленням росту суниці.

Бура плямистість суниці (збудник – гриб Marssonina potentillae f. fragariae (Lib.) Ohl) інтенсивно розвивається в основному на добре розвинених листках, рідше – на черешках і вусиках. На листках формуються округлі або неправильної форми, розпливчасті або обмежені жилками плями. Спочатку вони пурпурові або червоно-бурі, згодом – бурого кольору. Середина плям світліша. При сильному розвитку хвороби плями зливаються, а тканини листків відмирають. На черешках і вусиках плями дрібні, дещо видовжені. На плямах з верхнього боку утворюються чорні подушечки – конідіальне ложе збудника хвороби. Поширюються конідії вітром і комахами. Сприяє цьому випадіння дощу або роси, оскільки вода розмочує конідіальне ложе. Крім цього, конідії гриба проростають лише у краплині води при температурі вище 8-10°С. Тому розвиток хвороби посилюється у вологі періоди року або в умовах зрошення і пригнічується – у посушливі. Зимує збудник бурої плямистості суниці у вигляді міцелію на уражених відмерлих і зелених листках або в стадії конідіального спороношення під епідермісом. Порогом шкідливості плямистостей листя вважається 10-15% уражених рослин у період плодоношення.

Заходи обмеження розвитку:

1. Прибирання листя: навесні та восени ретельно видалити старе, сухе листя, де зимує інфекція.
2. Омолодження посадок: не вирощувати суницю на одному місці понад 3-4 роки.
3. Дотримання дистанції: не загущувати посадки для кращого провітрювання.
4. Уникання перезволоження: помірний полив, краще крапельний.
5. Підживлення: збалансоване внесення добрив (уникати надлишку азоту, який робить рослини вразливими).
6. Обробка: обприскування 1-3% розчином бордоської рідини або її аналогами,застосування фунгіцидів тільки перед цвітінням та після збору врожаю. Обов’язково обробляють і нижню сторону листка, звідки через продихи збудники хвороби проникають у рослину.
7. Використання стійких сортів: посадка сортів, менш схильних до плямистостей.

Методи боротьби і профілактики однакові для усіх видів плямистостей садової суниці. Своєчасне запровадження заходів – запорука для вирощування здорових насаджень й отримання високих врожаїв.

С. М. Нестеренко