Хвороби картоплі при зберіганні – Чупахівська селищна рада

Закладена на зберігання картопля з часом загниває, зводячи нанівець всю працю по вирощуванню і збиранню врожаю.
Найбільш поширеними хворобами картоплі в сховищі є різні гнилі. Збудниками гнилей є гриби і бактерії, що активно розвиваються при певних умовах.
Вже в перший місяць зберігання картопля може почати загнивати через розвиток фітофторозу.

На бульбах з’являються вдавлені з боків тверді плями бурого кольору. У м’якоті спостерігаються темні смужки, які розміщені від країв до центру. Джерелом хвороби служить заражений насіннєвий матеріал і бадилля, через яке спори гриба переходять в бульби.
Небезпека фітофтороза в період зберігання полягає не лише в тому, що уражені бульби втрачають товарні якості, але і в можливості розвитку на таких бульбах вторинної інфекції (фузаріозу і мокрої бактеріальної гнилі), яка швидко поширюється в сховищах і викликає масове загнивання бульб.

У боротьбі з фітофторозом в період зберігання головне значення мають ретельне бракування бульб перед закладкою і якісні умови зберігання.

Фузаріоз або cуха гниль уражує бульби картоплі лише в період зберігання.

Виявляється не раніше ніж через 2-3 місяці після збирання. Особливо сильно розвивається суха гниль в другій половині періоду зберігання. Ця гниль може виникати в будь-якій частині бульби, але в більшості випадків пов’язана з місцями пошкоджень, ударів або уражень фітофторою.

У місцях ураження на бульбах з’являються бурі плями, покриті з поверхні нальотом і подушечками білого, рожевого або іншого світлого забарвлення. Надалі шкірка зморщується. Гниль глибоко проникає всередину бульби, тканина, що загнила, стає бурою або навіть чорною, трухлявою. Всередині бульб утворюються порожнечі, що часто вкриті білою грибницею. Для розвитку фузаріозноі сухої гнилі характерні умови зберігання – підвищена температура і вологість приблизно 80%.

Мокра бактеріальна гниль. Найнебезпечніший вид картопляної гнилі, що уражується сапрофітними бактеріями. Розвитку мокрої гнилі сприяє вирощування картоплі на перезволожених ґрунтах. Хвороба проявляється тільки під час зберігання при дуже високій температурі в погано вентильованих сховищах.

Тканини ураженої картоплі розкладаються, перетворюючись в слизову масу з різким неприємним запахом. Мокру гниль можна відчути по неприємного запаху. Першими уражуються слабкі бульби: пошкоджені, підмерзлі, а потім гниль переміщується на здорову картоплю і теж його псує.. Єдиним ефективним засобом від мокрої картопляної гнилі є правильне зберігання бульб при температурі (+1-2°C) і нормальної вентиляції приміщення. В таких умовах бактерії залишаються неактивними. Гнилу картоплю потрібно швидко видаляти зі сховища (видалити не тільки уражені, а і сусідні бульби).

Фомозна гниль активізується, якщо в період вегетації була низька температура повітря і багато опадів.

Фомозна гниль не завжди помітна на поверхні бульби. На ураженій бульбі з`являються вдавлені округлі плями діаметром 2-5 см, шкірка в заражених місцях залишається натягнутою, але всередині гниль знищує майже всю м`якоть. У профілактичних цілях потрібно підтримувати в картоплесховищі рекомендовану температуру, не допускаючи розвитку хвороби.

Кільцева гниль. Уражується картопля через ґрунт на ранніх стадіях формування бульб або під час збору врожаю при механічних пошкодженнях і контакті із ураженим бадиллям. Також збудник хвороби можуть переносити шкідники, що живуть в сховищі.
В кінці зими або на початку весни бактерії закупорюють судинне кільце бульби, в результаті картопля починає гнити.

Через деякий час уражена бульба повністю згниває, перетворюючись в білу в`язку масу з неприємним запахом. Іноді в картоплі утворюються порожнечі. Кільцева гниль з`являється ближче до весни.

Незалежно від виду гнилі більшості проблем можна уникнути, створивши сприятливі умови для зберігання картоплі в підвалі або навіть на балконі. При цьому збудники хвороб так і залишаться в стані спокою, не пошкоджуючи картоплю. Це універсальний метод профілактики.

Отже, краще не допустити появи гнилі на картоплі, ніж потім ліквідовувати її наслідки, так як не існує препаратів для лікування, можлива тільки профілактика і стримування розвитку шкідливих мікроорганізмів.